Екскурсія для дітей в Кам’янці-Подільському. Дитячі екскурсії
Проведення дитячих екскурсій в Кам’янці-Подільському, Хотині, Бакоті, Кривче. Зустріч на ЖД вокзалі, поселення, харчування та супровід. Консультація для вчителів.
3-4 км.3-4 год.60/40 грн.Завантажити
Популярні запитання:
-
Скільки часу займе екскурсія?
Екскурсія складається з двох частин. Перша - Старе місто (2год), та Стара Фортеця (1год.) +- 30хв.
-
Що я побачу під час екскурсії по Кам'янцю?
Основні пам'ятки архітектури: костели, ратушу, палаци, дзвіниці та Фортецю, а також Смотрицький канйьон і 2 мости через нього, лебедине озеро і водоспад.
-
Що взяти з собою?
Головне це зручний одяг та взуття, літом бутилочку води. Телефонуйте (пишіть в Viber чи Whatsapp) за день до екскурсії - задавайте питання, уточнюйте.
-
Які додаткові витрати?
У вартість не включені квитки! Додаткові гроші знадобляться на сувеніри, воду, каву, атракціони (стрільба з лука (30гр), виробити монетку (25грн), тролей через каньйон (200грн)...)
-
Де і як можна поїсти?
Поїсти можна в закладх харчуваня в Старому місті та в самій Фортеці! Також можна зупинитись на перекус під час екскурсії, але бажано попередити про бажання перекусити по дорозі.
Сьогодні Ви зможете побачити на власні очі історію України в одному місті, Подільської землі зі своєю багатовіковою історією, і це місто Кам’янець-Подільський. Матінка природа створила неприступні скелі висотою до 40 метрів, а а наші предки по краям цих скель надбудували стіни та вежі — і зробили наймогутніше місто-фортецю. Тому наше місто називають по сьогодні «Перлиною Поділля», «Квіткою на камені», «Вежею зведеною рукою Божою», а з незалежністю України його почали називати «Місто в якому мріють Янголи».
Заповідна частина міста знаходиться на скелястому острові, оперезаного каньйоном річки Смотрич, гармонійно поєднується з його архітектурним минулим. Територія півострова, Старе місто, функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га., який у 1977 році оголошений Державним історико-архітектурним заповідником, а враховуючи його історико-архітектурну спадщину, у 1998 року Указом Президента України надано статус Національного (далі — НІАЗ «Кам'янець»).
Виникло наше місто ще всиву давнину, коли на цій території бродили величезні мамонти (приблизно 1 млн. 800 тис.–10 тис. років тому).Про давнє походження нашого міста свідчать численні археологічні пам'ятки, археологічні знахідки, серед них уламки бивня мамонта та оброблене кам'яне знаряддя праці.
Через територію міста ,яке причаїлося на острові серед одвічних боліт і мочарів, проходило безліч кочових племен. Ще близько 7 тис.років тому на території краю існувала трипільська культура, яка характеризується досить високим рівнем житлобудування. Трипільці займалися скотарством, знали мотичне та орне землеробство, мали високу розвинену ремісничу справу – гончарство, прядіння, ткацтво. Трипільці розумілися й на обробці металу – кували та плавили мідь.
Обробляли та проживали на подільській землі: племена скіфів-орачів, сармати, кельти, даки та наші предки, по слов’янській лінії — анти, готи, гуни, а також східнослов'янські племена уличів і тиверців, які входили до складу Київської Русі. За літописними даними стверджується, що останні вважалися найхоробріші із воїнів та найблагородніші із людей і легенди кажуть, що припливли вони рікою Смотрич в наш край на невеликих човнах сформували містечко з визначеним відокремленням ремесла від землеробства, з розвиненою торгівлею. На XIII ст. Кам’янець входить в склад Галицько-Волинського князівства і стає потужним форт-постом південно-руських земель, значним торгівельним осередком. В цей час з'являються перші кам'яні укріплення - зубчасті оборонні мури з бійницями для стрільби з лука, які захищали в'їзд до міста з західного боку. На XIII ст. місто потерпає від золотоординської навали, система стародавніх фортифікацій занепадає, були зриті первісні слов'янські укріплення, з населення міста збирається податок. В місті, поряд з руською, утворюється вірменська національна громада, яка керувалася своїм правом та мала окремого війта і радників.
Ось і підійшли до кульмінаційної точки нашої екскурсії. Ми знаходимося під стінами фортеці. Перш ніж зайдемо в фортецю зверніть увагу на панораму міста з західної сторони. Дітки, давайте згадаємо, що ви бачили на цьому невеличкому острові? Якими вулицями ви проходили? Які пам’ятки на них розташовані?
Озирніться довкола ви бачите прекрасний каньйон,який був єдиною перешкодою для ворога. Ліворуч від нас мікрорайон уже сучасного Нового міста Польські фільварки ( земельні угіддя на яких феодал-поміщик вів власне господарство). В центрі майорить церква Георгіївська, яка ще в минулому столітті була головним планетарієм міста. А на протилежній стороні мікрорайон Руські фільварки у центрі з церквою Покрови Божої Матері. Церква Покрови Божої Матери була побудована ще за часів литовських князів Коріатовичів, як Вознесенський монастир.
Підійдемо ближче до входу в фортецю. Зверніть увагу ще на одну церкву, що знаходиться в каньйоні. Єдина дерев’яна церква міста – Хрестовоздвиженська. Знаходиться церква на районі Карвасари. Назва району походить від спотвореного караван-сарай, де мешкали ремісники та обслуга. В турецьку добу Карвасари окупували татари-липки, союзники турок. Пізніше передмістя заселили євреї, яким під страхом смертної кари заборонялось входити в місто більше, ніж на 3 години вдень. Їх глинобитні халупки тулилися до скель, мов гнізда ластівок, за що і отримали прізвисько «підскельники». Кожен з « підскельників» мріяв переселитися з долини на острів. В кінці 18 ст. найзаможніші євреї компактно зайняли східну ділянку Старого міста, так звану Єрусалимку.
Ввійдемо через головну браму на територію Старого замку, одного з важливих та найдосконаліших середньовічних оборонних систем Східної Європи. За твердженням деяких науковців Старий замок розпочав свій розвиток ще в період дако-римських війн. Гіпотетично перші укріплення пов’язують з правлінням римського імператора Траяна. Залишки дако-римських укріплень в період слов’янського руху занепали. І відродили їх в період Давньої Русі. Наприкінці XII - початку XIII ст., коли змінилася військова тактика ведення бойових дій і, зокрема, стали застосовувати організовану облогу міст, земляні та дерев'яні укріплення валу посилили кам'яним муром із зубцями та щілиноподібними лучними бійницями. Його фрагментарні залишки загальною довжиною близько 20 м виявлено-на двох ділянках у західній і північно-східній частинах укріплень старого замку. Мур був невисокий, завтовшки 1,5-0,75 м. У 13 ст. після золотоординської навали величезна система стародавніх фортифікації перед мостом занепала. Після перемоги литовського війська над татарами розпочався новий етап в історії кам’янецького містобудування. За часів панування на Поділлі литовських князів Коріатовичів замок став їх князівською резиденцією. Коріатовичі здійснили першу розбудову замкових укріплень. Вони модернізували первісний маленький замок та водночас заклали підвалини нової частини,підготувавши його до розширення на схід, в бік острова.
Розрахунок на картку чи готівкою
|
На зв'язку в мережі
| |
Завжди допоможу
|
Безкоштовна консультація
|