Стародавнє місто Кам'янець-Подільський не залишить жодного туриста байдужим до цієї історично-казкової спадщини наших предків. Історія міста дивує і полонить, а кам'яні стіни Старої фортеці навіки залишаться символом її могутності. У Старому місті Кам'янець-Подільський збереглася величезна кількість унікальних колекцій археології, етнографії, живопису, нумізматики, історичних документів і фотографій, які відтворюють етапи розвитку цього краю з глибокої давнини і до наших днів.
Етнічна приналежність населення Кам'янця в давні часи переважно була українською. Також, крім українців тут проживали вірмени, литовці, поляки, молдовані та поодинокі представники інших народів.

У Кам'янці сформувалося двоцентрове управління: одним з його адміністративним центром був замок, іншим - місто. Замок розміщувався на мисі, а місто на півострові, утвореним Каньйоном (глибина до 40 м.) р. Смотрич.
З 1981 р.Старе місто і каньйон Кам'янець – Подільська, є Національним історико-архітектурним заповідником і визнаний одним з 7 чудес України.

Кожен день тисячі туристів приїжджають подивитися: унікальний каньйон річки Смотрич, могутню Стару фортецю і Замковий міст, Ратушу, Вірменський колодязь, Браму Стефана Баторія, Кафедральний костел Петра і Павла, Хрестовоздвиженську церкву, Польську браму а також сотні інших захоплюючих пам'яток загальною площею понад 2000 квадратних метрів.

Глибока і вузька долина річки Смотрич з крутими схилами, яка досягає висоти в 50 м і унікальними виходами на денну поверхню силурійських вапняків. Утворені течією річки крізь товщу Товтр, залишки стародавніх коралових рифів у вигляді гостро виступаючих пагорбів. Постійні та сезонні водоспади.
Каньйон р.Смотрич - унікальне природне утворення, яке яскраво ілюструє розвиток геологічних процесів протягом 420 000 000 м стінки каньйону складені силурійських вапняками з багатим комплексом фауни.

Лаура, 1938 р.

Все було дано красуні-і прекрасний вигляд, і любов батьків, і багатство, ось тільки щасливої частки їй не судилося. У 1874 році під час кінної прогулянки дівчина впала з коня і зламала хребет. Йшов їй всього 21 рік. Убитий горем батько повіз її на лікування до Італії, але лікарі були безсилі, дівчина померла від ускладнень; додому повернулося тільки мертве тіло Лаури. Надгробок Кароль Пшездецький замовив академіку Віктору Петровичу Бродському( Бродзькому), Волинському уродженцю, учневі скульптора Віталі, який виконував замовлення російської царської сім'ї. Для створення надгробка з каррарського мармуру він поїхав до Італії, де працював два роки. Чотиритонну скульптуру привезли в маєток на Чорному Острові і встановили в костелі – фамільній усипальниці.

Брама Стефана Баторія, XV-XVI ст.

Брама Стефана Баторія найбільш величний і оригінальний комплекс укріплень у Кам'янці-Подільському. У неї входять Кушнірська (Скорняжна) вежа (пам'ятник XV-XVI століття), а також Вітряні ворота (побудовані в 1585 році).
Вежа разом з воротами, а також з бастіоном збереглися до наших днів в досить непоганому стані.
Якісна і натуральна молочна продукція в магазині годувальник.

Брама знаходиться на високому березі річки Смотрич в північній частині Старого міста. Її становить семиповерхова вежа, Вітряні ворота у вигляді арки і чотириповерхова аркада турецького бастіону. Всі ці споруди об'єднують оборонні стіни і бійниці.
Вітряною брамою називають головні ворота Кам'янця, що знаходяться між круглою п'ятиповерховою кам'яною вежею, побудованою в 1585 році (на гроші місцевого ремісничого стану і має назву "Кушнірської вежі". Крім того ця вежа також має назву вежі Стефана Баторія) Стефаном Баторієм, і суміжним укріпленням, руїни якого частик" перетворені н тимчасовий театр, а похмурі і задушливі підвали а казарми і слюсарні заклади квартируючих в місті військ, частиною залишаються в колишньому вигляді. На лицьовій стороні вітряної брами, зверненої до міста, зроблена, на білій кам'яній дошці, червоними літерами, наступна латинська напис, позитивно свідчить про час побудови і відновлення її:
A. D. 1585
Per Steep. Bathory R. P.
conditum, Stanislao Augusto
Regnante Polonis Restauratum. et Auctum.
A. D. 1785.