Вишита сорочка один з головних символів українського народу. Це не просто одяг – це послання, це оберіг, це історія. Кожен візерунок, кожна квіточка має своє призначення, свою мету. Наприклад калина символізує любов і красу, мак – пам'ять роду і захист від злого ока, виноград - сімейне щастя, квадрат – мир і добробут, хрест - символ творця і захист від злих духів… І так само як орнамент вишиванки захищає власника, так і символи на стінах Хотинського замку оберігають його від ворогів і руйнування.
Червоні малюнки на стінах привертають увагу всіх відвідувачів. Вони вже давно стали нашою візитівкою, нашою фішкою. Завдяки символам Хотинський замок можна розпізнати серед сотень інших, він взагалі один такий візерунковий.

Але хто їх виклав на стінах, коли й для чого? На це питання намагались знайти відповіді науковці. Найбільш імовірно, що стіни з візерунками були збудовані за правління молдавського господаря Стефана ІІІ Великого у другій половині XV ст.

Після того як у 1462 році Хотинський замок, переданий Петру Ароном під контроль Польщі, знову повертають Молдавському князівству, його капітально перебудовують і розширюють. Для захисту від гарматного вогню стіни збудували товщиною 5 метрів і підняли на висоту 40 метрів. Особливістю замку стали пояс із червоної цегли, а також орнаментальні стрічки утворені пірамідами та квадратами.
Чотириступеневі піраміди з хрестом на горі символізують гору Голгофу де помер Ісус, а квадрати-«вавилони» - будівельну мудрість і міцність стін. Тобто Хотинський Замок захищав кордон та переправу через Дністер, а сам Замок захищали символи, ну і звісно ж гарнізон.
Цю особливість декору фортеці згадував майже кожний автор, який писав про Хотин. Дехто навіть зауважував, що хрести з червоної цегли викладені не тільки на зовнішньому, але й на внутрішньому боці оборонних мурів та башт…

До нашого часу візерунки залишилися на Західній, Північній та Східних стінах і баштах Замку. Ці символи з червоної цегли, вмуровані в камінь під час облицювальних робіт, стали фінальним штрихом оборонної конструкції. Вони не просто оберігають, вони пам’ятають, спостерігають і надихають.

Південні стіни та три вежі були підірвані наприкінці ХVІІ ст. (ймовірно 1675-1676 рр.) Після руйнації цитадель перебувала у непридатному для оборони стані до осені 1711 р., коли розпочали її реконструкцію для потреб турецького гарнізону. Тоді замурували проломи, відбудували Південно-західну башту, спорудили новий захисний мур і надбрамну вежу, відсунувши їх на 20 м південніше. Християнські візерунки на нових стінах відновлювати не стали, їх замінили мусульманські розетки з квітами, пташками та зміями які звісно теж мали своє сакральне значення.

В української вишиванки й замкових візерунків багато спільного, адже як їх не назви - талісмани, обереги, захисні символи - суть одна – вберегти, прикрасити і розповісти наступним поколінням історію минулих літ.

Фото Хотинської фортеці - Юрій Стороженко