У 1775 р. цей маєток придбав фаворит останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського – Ян Орловський. За основу будівництва було взято проекти резиденцій часів французького короля Людовіка ХVІ. Навколо палацу талановитий ірландський майстер Діонісій Макклер та садівник Д. Клігер заклали великий ландшафтний парк, у якому досі збереглися водонапірна вежа, джерело, місток і два ставки.

Парк, що оточує палац, спочатку планували як ландшафтний, але в ньому були також регулярні елементи, наприклад, доріжки у формі кленового листя, які крутими схилами спускалися до паркових ставків. Багато паркових прикрас, таких як фонтани, альтанки та декоративні руїни, втрачені у минулому. На сьогоднішній день парк не такий добре доглянутий, як хотілося б. Однак, на його території все ще зростають різноманітні види дерев, такі як сосна Веймутова, європейська сосна, чорна сосна, модрина польська, горіх чорний, бук лісовий, ясен звичайний, а також старовинна бузкова алея. В парку можна знайти 84 види деревних рослин та два штучні ставки, один з яких має маленький острівець.

Однак, найбільш визначною пам'яткою садибного комплексу є висока скеля зі штучним водоспадом висотою 18 метрів, яку власники садиби Орловські називали скелею святого Онуфрія. На скелі відомі кілька монаших печер, а в минулому, на початку XVIII століття, у цьому місці діяв василіанський монастир. Для підйому на скелю використовуються вапнякові сходи. Раніше над скелею, до 1933 року, стояла Воздвиженська церква, і пам'яткою цієї церкви стала встановлена хрест, поряд з яким розташоване джерело, що живить водоспад.