«Свято-Троїцький монастир. XVI-XVIII ст.»

Під містечком Сатанів, на Тернопільщині розташоване село Санівська Слобідка. Воно цікаве тим, що тут зберігся Свято-Троїцький монастир. XVI-XVIII ст.
Коли був закладений Сатанівський монастир не відомо. Відомо, що вже в 1600 р. існував. При монастирі діяв єдиний в Україні цех лірників, яких часто помилково називають жебраками. Лірники були мандрівними народними співцями, ремеслу яких довго навчалися та ремесло яких передавалося часто по спадковості. Лірники співали думи про колишню козацьку славу та пісні релігійного змісту, а також жартівливі шумки, найчастіше біля церкви та відвідували козацькі могили, на яких співали думи.

Зараз монастир складається з Троїцької церкви, надбрамної дзвіниці, келій монахів, брами та залишків огорожі. Огорожа була двох метрової товщини на шести метрів у висоту і оточувала весь монастир, надійно захищала ченців від нападів завойовників. Келії та дзвіниця були збудовані у першій чверті XVII століття. Дзвіниця зведена у вигляді надбрамної башти в центрі об'єму келій. Вона квадратна в плані, має три яруси. Перший ярус перекритий напівциркулярним склепінням. На другий ярус ведуть сходи, влаштовані в середині стіни коридору. Перекриття двох верхніх ярусів не збереглися. Третій ярус добудований в XVIII столітті в бароковому стилі. На східному фасаді першого ярусу дзіниці зберігся різьблений білокам'яний декор та прикраси у стилі ренесансу. Корпус келій зараз одноповерховий, та в XVIII столітті був двоповерховий, про що можна здогадатися оглядаючи корпус.

На території монастиря раніше було три церкви. Збереглася лише одна, Троїцька. З 1707 року монастир належав уніатській церкві. В 1744 році ченці встановили на північній стіні церкви сонячний годинник, який зберігся до нині. В 1793 році монастир переходить до православної церкви.
У 1899 року монастир став жіночим. Після приходу комуністів в 1929 році, монастир закрили. Відновити життя монастиря вдалося в 1942 році. Було відновлено церкву, келії, дзвіницю, огорожу. З приходом комуністів життя монастиря затухає знову. В 1962 році комуністи знову закривають монастир, будівлі руйнують, майно розкрадають. В 1998 році монастир передали православній громаді, після чого було відновлено церкву та частково комплекс монастирських будівель.
